Чим небезпечні кліщі .

     Одним з правил безпечного туризму, відпочинку, є володіння інформацією щодо епідемічної ситуації в країні, території прибуття, ризику зараження на інфекційні та паразитарні хвороби з метою проведення заходів з особистої профілактики.

    Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.   

    Хвороба Лайма - інфекційне трансмісивне захворювання, збудниками якого є спірохети, а переносниками – іксодові кліщі. Джерелом і резерввуаром збудника іксодового кліщового бореліозу є близько 130 видів ссавці, серед яких провідна роль належить гризунам, а також майже 100 видів птахів. Захворювання характеризується поліморфізмом клінічних проявів, серед яких найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, перебігає як у маніфестній, так і в латентній формах, також можуть бути рецидиви та хронічний перебіг. Особливе занепокоєння викликає великий відсоток пізніх уражень різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що приводить до хронічних проявів, довготривалої непрацездатності, інвалідності, а подекуди і до летальних випадків.

     Різноманітні клінічні прояви хвороби Лайма (кліщова кільцевидна еритема, акродерматит, лімфаденоз шкіри, серозний менінгіт, енцефаломієліт, радікулонефрит, лімфоцитарний менінгорадикулонефрит, хронічний артрит та ін.) відомі вже більше 100 раків.

     Про перші випадки захворювання людей на хворобу Лайма в Україні відомо з    1994 року, офіційна реєстрація ведеться з 2000 року. З покращенням діагностики кількість випадків іксодового кліщового бореліозу безперервно зростає.Основним переносником збудників хвороби Лайма є кліщі, які домінують в більшості біотопів України.Відмічена значна урбанізація природних вогнищ хвороби Лайма, реєструються захворювання на території малих і великих міст. У 2019 році в Україні було зареестровано 4482 випадки хвороби Лайма, в Чернігівській області 173 випадки. За останні10 років захворюваність в Чернігівській області зросла майже в 7 раз, з 2,5 на 100 тис. населення до 17,1 на 100 тис. населення (в абсолютних цифрах - з 28 до 173 випадків).     

    Основний шлях інфікування людини – трансмісивний (укуси  кровосисних комах).

Іншим можливим шляхом передачі збудника від тварини до людини може бути аліментарний шлях, що реалізується при вживанні в їжу сирого молока (переважно козячого) та інших молочних продуктів без термічної обробки. Хвора людина не є заразною для оточуючих.

    Голодні кліщі найактивніші з другої половини квітня до середини липня, в сонячну погоду з 8 до 11 та з 17 до 20 год., а в похмуру погоду – цілий день.

   Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу в лісі, лісопарках, коли людина рухається, торкаючись гілок дерев, розсуваючи чагарники і травостій, або сідає на траву. Кліщі присмоктуються і через декількам днів після виходу людини з вогнища, залишившись на одязі, на речах, винесених з лісу. Кліщі можуть бути занесені в житло (палатки, будівлі) з букетами квітів, віниками, свіжим сіном, дровами, собакою та іншими тваринами. На тілі людини кліщі найчастіше прикріплюються до шкіри волосяної частини потилиці, шиї, у пахових ділянках, в області пупка, в промежині, під лопатками і по ходу хребта, де одяг менш щільно прилягає до тіла. При цьому його прикріплення і присмоктування до тіла в більшості випадків залишається не поміченим. Відчуття людиною свербіжу на місті присмоктування кліща виникає лише через 6 – 12 год. і навіть пізніше. Процес насичення кров'ю кліщів може продовжуватись декілька днів. Після відпадання кліща на місці його присмоктування можна спостерігати почервонілу запальну зону, болючу при доторканні. Така червона пляма має діаметр до 3 – 5 мм з некротичною кірочкою в центрі, яка зберігається протягом 2-3 тижнів. В багатьох випадках довкола первинного аффекту виникає кільцевидна або суцільна еритема. Потім збудник проникає в органи серцево-судинної системи і центральної нервової системи, в нейром'язові утворення, шкірні покриви і скелет, що спричиняє різноманітні клінічні прояви. Тому важливо негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста при появі почервоніння в місці укусу кліща незалежно від самопочуття паціента, причому, навіть у тих випадках, коли кліщ був швидко видалений з поверхні тіла.

     Щоб з вами не сталася така прикра несподіванка, що здатна завдати безліч клопотів і турбот, пропонуємо скористатися деякими порадами. Збираючись до лісу, одягайтесь в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором. Само та  взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно слід обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити  від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м. Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути,  почистити випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування  одягу не позбавляє від кліщів. Користуйтесь ефективними засобами для відлякування кліщів.

      Якщо кліщ все ж таки присмоктався, необхідно  звернутися за медечною допомогою. Вам допоможуть видалити кліща і проконсультують щодо подальших дій. При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продаеться в ветеринарних аптеках (кліщосмик). Якщо немае пристрою, зробіть це пальцями, одягнувши рукавички.  Слід  повільно видалити кліща разом з хоботком, розхитуючи його з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, а тоді повільно викрутити (крутити можна у будь який зручний для вас  бік). Витягайте кліща поволі, без ривків. Після видалення кліща місце присмоктування змастити антисептиком та ретельно вимити руки з милом.

      Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку чи іншу посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі здійснюють дослідження кліщів на наявність збудників бореліозу.

      Будьте обережні і тоді відпочинок на природі залишить вам тільки приємні спогади!

Лікар-бактеріолог Бахмацького районного лабораторного

 відділення Борзнянського міжрайонного відділу

 ДУ „Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України”                         

                                                                                                                                        Легка  Н.О.