М.Бахмач – районний центр , великий залізничний вузол, звідки розходяться залізниці в багатьох напрямках: на Москву, Київ, Санкт-Петербург, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Сімферополь, Львів і інші міста. Через район проходить автомагістраль Київ-Москва.
В районі функціонує 29 загальноосвітніх шкіл, гімназія, Батуринська школа-інтернат, будинок дитячої творчості , 13 дошкільних дитячих закладів, школа-мистецтв, районний Будинок культури, 4 міські бібліотеки, 2 музеї, сільські клуби та бібліотеки.
СЕС організована приблизно в 1932.; розміщалась в примітивному будинку по вул. Петровського. До Великої Вітчизняної війни керували санслужбою району головні лікарі Чиж і Мусатова.
В період Великої Вітчизняної війни під час бомбардування станції Бахмач-Київський будівля санепідстанції, яка розміщалась в цьому районі, була зруйнована.
Через деякий час (1945 р.) санепідслужбу розмістили в колишньому старому приміщенні поліклініки і райздороввідділу по вул.Жовтневій,38. Керувала службою Клименко Зіна Іванівна, яка на той час повернулась із війни.
У воєнні та післявоєнні роки працівники санепідслужби, яких було лише 5-7 чоловік, та при райСЕС було організоване протималярійне відділення, куди входили буніфікатори та хінізатори, проводили боротьбу з малярією, сипним та черевним тифами, педикульозом та іншими інфекціями.
Керували службою в цей період Клименко З.І., Троценко Є.С., Головач В.І. Із транспортних засобів була повозка і 2 коня ( гужовий транспорт).
Виконувати роботу приходилось в тяжких умовах , малими силами, при відсутності засобів пересування.
Так, в 1944 р. серед населення району відмічалось 100% розповсюдження педикульозу , як у місті, так і в сільській місцевості, реєструвались випадки сипного та черевного тифу. Ось які події розвивались в селі Красилівка нашого району ( із спогадів колишнього лаборанта Ляшко З.П.). Жодної хати не було , де не виявлено педикульозу і на цьому фоні спалах сипного тифу серед населення. Боротьбу вести було дуже складно, і нікому, і нічим.
На базі школи відкрили шпиталь для хворих. Вручну на вірьовках носили із полів солому в колгоспний двір на свиноферму, розпалювали вогонь і в котлі виварювали одяг хворих. В сім”ях жителів застосовували підручні засоби (котли, чавуни, праски), де фізичними методами вели боротьбу з педикульозом. Хворих перевозили двома парами биків, іншого транспорту не було.
Аналогічна картина реєструвалась в сс. В.Загорівка. Івангород, М.Загорівка та інші. Захворюваність поступово зменшувалась. Пізніше , із Чернігівської оптової бази почали одержувати дустове мило, мило-К, яке ділили на кусочки, розносили по хатах для проведення дезинсекційних заходів. Доставкою дезінфектантів проводили самостійно на протязі 5 років і доставщиком, в основному, була сама Ляшко З.П., як наймолодша серед медперсоналу. Одержували деззасоби і інші матеріали для роботи без відрядження, без грошей, то на підніжках вагонів, то на товарних вагонах з безліччю критичних історій.
А коли райсанепідемстанцію перевели до м.Ніжина для одержання дезінфектантів, реактивів, біопрепаратів та інших матеріалів, уже централізовано поставляли хлорне вапно, лізол, нафтолізол, карболку, піретрум по заявкам.
Після деякого спаду захворювання на педикульоз, тифи почався наступ на боротьбу з малярією. Розносили по хатах хворим акрихін, хінін, болота заливали лізолом, нафтопродуктами для боротьби з личинками комарів. Проводилась саносвітня робота серед населення.
В 1950 році санепідслужбу переведено в будинок по вул.Б.Хмельницького,33, де вона займала 3 кімнати; в цьому ж будинку розміщалась також клінічна та серологічна лабораторії райлікарні, кабінет лікаря - дерматовенеролога та судмедексперта. В 1953 році, коли головним лікарем був Жигадло Михайло Макарович (1952-1961рр), було прибудовано ще 2 приміщення і СЕС займала уже 5 кімнат.
По одній: епідеміологічний відділ;
санітарно-гігієнічний відділ;
кабінет головного лікаря;
санбаклабораторія;
паразитологічна лабораторія.
Із транспортних засобів був мотоцикл ІЖ-49, потім М-72 і старий “Москвич-403”,переданий лікарнею, передвижна дезкамера АПК на шасі ГАЗ-51.
Після будівництва нової поліклініки, на місці старої будівлі, (1962-1963) всі служби були переведені із будинку по вул.Б.Хмельницького,33.Таким чином, райСЕС одержали додаткові приміщення.
З приходом головного лікаря райСЕС Литвяка Л.Ф. (1961-2002рр) в райСЕС було проведено реконструкцію приміщення під оперативний підрозділ із проведенням ремонту, заміною пічного опалення на водяне і підключення до котельні кінофікації. Побудовані нові приміщення для зберігання деззасобів, госп.інвентаря, гаражі.
Лабораторії були переведені в колишній будинок стоматологічної поліклініки по вул. Робітничій,2.
В 1961 році спільно з ветслужбою було проведено ряд заходів по попередженню захворювання населення сибірською виразкою, коли на Бахмацький птахокомбінат поступила туша ВРХ із Талалаївського району із збудником сибірської виразки і пройшла через виробничий конвеєр, а після неї пройшло 7 туш ВРХ і 44 полутуші свиней.
Після детального вивчення , було прийнято рішення: частину продукції було переварено в котлах і відправлено на переробку.Залишки продукції, на якій могли утвориться спори, спеціальним транспортом, в супроводі фахівців в захисному одязі доставлено на електростанцію, де і знешкоджені були в горящих топках. Увесь персонал, контактний по переробці сибіро-виразкової туші щеплений сироваткою проти сибірської виразки. Проведено обпалювання металевих конструкцій в цеху паяльними лампами, з проведенням дезинфекції та генерального прибирання в цехах. Випадків захворювання серед людей не зареєстровано, але після введення сироватки у деяких працівників відмічалась реакція.
В 1961 році спільно з ветслужбою було проведено ряд заходів по попередженню захворювання населення сибірською виразкою, коли на Бахмацький птахокомбінат поступила туша ВРХ із Талалаївського району із збудником сибірської виразки і пройшла через виробничий конвеєр, а після неї пройшло 7 туш ВРХ і 44 полутуші свиней.
Після детального вивчення , було прийнято рішення: частину продукції було переварено в котлах і відправлено на переробку.Залишки продукції, на якій могли утвориться спори, спеціальним транспортом, в супроводі фахівців в захисному одязі доставлено на електростанцію, де і знешкоджені були в горящих топках. Увесь персонал, контактний по переробці сибіро-виразкової туші щеплений сироваткою проти сибірської виразки. Проведено обпалювання металевих конструкцій в цеху паяльними лампами, з проведенням дезинфекції та генерального прибирання в цехах. Випадків захворювання серед людей не зареєстровано, але після введення сироватки у деяких працівників відмічалась реакція.
В 1964 році був ліквідований спалах шигельозу на базі Бахмацького молочноконсервного комбінату, де було зареєстровано більше 60 випадків захворювання серед працівників комбінату та жителів сусідніх відомчих будинків, які мали загальну водопровідну та каналізаційну мережу. Серед населення міста, в дитячих та лікувальних закладах захворівших не було, тому харчовий характер спалаху не підтвердився.Силами працівників санепідслужби проведено ряд профілактичних заходів, одним із них була заборона відгрузки консервів згущеного молока на Кубу.Було заборонено випуск на молочноконсервному комбінаті продукції до проведення лікування та допуску працівників до роботи після негативного результату лабораторного обстеження.
Лабораторно було виділено 2 збудники дизентерії у хворих ( тип Зонне та Флекснера). Усі хворі були госпіталізовані в інфекційне відділення та додатково розвернуті ліжка в с.Бахмач-1. Причиною спалаху ми вважали забруднення водопровідної мережі хозфекальними водами, яке могло бути при негативному тиску у водопровідній мережі і роботі фекального насосу, до сальника якого був підключений водовід з питною водою.
В 70-х роках праціваниками санепідслужби проводились відповідні профілактичні заходи по зниженню та ліквідації тифопаратифозних захворювань серед населення, особливо в населених пунктах Обмачів, Батурин, Митченки, Красне.
В листопаді місяці 1967 року проводились заходи по ліквідації спалаху ботулізму побутового характеру від вживання грибів шампіньйонів домашнього консервування.Група студентів Київського політехнічного інституту в кількості 7 чоловік в смт.Батурин відмічали зустріч друзів- студентів. Усі, хто вживав гриби з клінічними проявами захворювання: нудота, блювання, біль в животі, понос деякі хворі не відходили від відра по частоті випорожнення, „сітка „ на очах, госпіталізовані, всі виздоровіли.
8 серпня 1970 року було зареєстровано в районі випадок захворювання холерою, хвора була знята з поїзда Одеса-Москва, з явними симптомами холери, що було підтверджено лабораторними даними.
Проведеними попереджувальними заходами вогнище було локалізоване, повторних випадків не зареєстровано.Хвора після лікування виписана із інфекційного відділення в задовільному стані.
Санепідслужбою проводилась об”ємна сумісна робота з медпрацівниками загальної медичної мережі по боротьбі з кором, дифтерією, інфекційним гепатитом, правцем, коклюшем, краснухою, туберкульозом і іншими інфекціями по створенню необхідного імунітету серед населення.
Проводилась робота по виявленню та оздоровленню населення від опісторхозу у 80-90 роках . По спеціально-виділеним коштам епідфонду, було організовано бригаду, яка виявила більше 60 випадків захворювань опісторхозом серед населення прибрежних населених пунктів р.Сейм ( сс Обмачів, Осіч, Матіївка, Батурин, Митченки,Красне).
Причиною майже у всіх хворих було вживання малосольної та в”явленої риби із р.Сейм, в основному, краснопірки, ляща, плотви і ін.
20 грудня 2012року Бахмацька районна санітарно-епідеміологічна станція
була ліквідована на підставі наказу МОЗ України «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України» від 21.09.2012року № 176-о.
З 02 січня 2013року відповідно до ст.21 Закону України ,,Про центральні органи виконавчої влади”, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011року №1382,,Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби” , пункту 7 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011року №563 ,,Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади”, Положення про Міністерство охорони здоров'я України,затвердженого Указом Президента України від 13квітня 2011року№467. Положення про територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 19січня 2012 року №34 був створений Бахмацький районний відділ лабораторних досліджень в Чернігівській області .
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 437-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ та організацій до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України", наказів Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2016р. №644 "Про прийняття до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України цілісних майнових комплексів державних установ та організацій", від 08.07.2016р. №689 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2016р. № 644" 27.07.2016 року ДУ "Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як ДУ "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"
|
